Очікує на перевірку

Шуст Богдан Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Богдан Шуст
Богдан Шуст
Богдан Шуст
Особисті дані
Повне ім'я Богдан Романович Шуст
Народження 4 березня 1986(1986-03-04) (38 років)
  Україна Судова Вишня, Львівська область, УРСР
Зріст 189 см
Вага 83 кг
Громадянство  Україна
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Інгулець»
Номер 1
Юнацькі клуби
2000–2003 Україна «Карпати»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2003–2005 Україна «Карпати» 19 (-17)
2003–2004   Україна «Галичина-Карпати» 14 (-13)
2004 Україна «Карпати-2» 4 (-4)
2005–2012 Україна «Шахтар» 29 (-22)
2009   Україна «Металург» (Д) 5 (-4)
2010–2011   Україна «Зоря» 14 (-21)
2011–2012   Україна «Іллічівець» 21 (-36)
2013–2015 Україна «Металіст» 10 (-8)
2015–2016 Україна «Волинь» 30 (-40)
2016–2019 Україна «Ворскла» 58 (-63)
2019– Україна «Інгулець» 30 (−31)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2003–2004
2004–2005
2004–2008
2006–2007
Україна Україна (U-18)
Україна Україна (U-19)
Україна Україна (U-21)
Україна Україна
5 (−3)
7 (−?)
9 (−11)
4 (−1)
Звання, нагороди
Нагороди
орден «За мужність» III ступеня медаль «За працю і звитягу»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 19 вересня 2021.

Богда́н Рома́нович Шу́ст (нар. 4 березня 1986, Судова Вишня, Львівська область, УРСР, СРСР) — український футболіст, воротар клубу «Інгулець». Грав за збірну України. Син професора Романа Шуста — українського історика, нумізмата.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

«Карпати»

[ред. | ред. код]

Вихованець львівського футболу. У Кубку України 2005/06 на етапі 1/8 фіналу «Карпати» на власному полі обіграли «Шахтар» з рахунком 1:0. Взимку під час трансферного вікна, донеччани підписали Шуста, заплативши «зелено-білим» 1 млн. доларів.

«Шахтар»

[ред. | ред. код]

Дебютував у Прем'єр-лізі 5 березня 2006 року у грі проти «Таврії» і став основним голкіпером клубу у весняній частині першості 2005/06 і впродовж усього сезону 2006/07. Влітку 2007 року до клубу прийшов Андрій П'ятов, витіснивши Шуста з «основи» (як і раніше зі складу молодіжної збірної України).

Втративши місце в основі «Шахтаря», Богдан почав здаватися в оренди. Так, влітку 2009 року він був відданий в оренду на 2 роки в донецький «Металург»[1]. Проте, в команді пробув півроку і зіграв лише 5 матчів у Прем'єр-лізі, так як поступався місцем в основі Владимиру Дишленковичу. В січні 2010 року був відданий в оренду до кінця сезону в луганську «Зорю»[2]. У грудні 2010 року був відданий в оренду в маріупольський «Іллічівець»[3].

На початку 2012 року, після дискваліфікації Олександра Рибки, повернувся у «Шахтар», але не зіграв жодного матчу.

«Металіст»

[ред. | ред. код]

12 січня 2013 року на правах вільного агента підписав трирічний контракт з харківським «Металістом»[4]. Спочатку був резервним голкіпером харків'ян, а з другої половини 2014 року став основним воротарем команди. Втім через фінансові проблеми «Металіста» на початку 2015 року Шуст разом з іншими гравцями основного складу відмовився виходити на поле у її складі.

«Волинь»

[ред. | ред. код]

Сезон 2014—2015

[ред. | ред. код]

На початку березня було повідомлено про перехід досвідченого воротаря до луцької «Волині», де він отримав перший номер[5]. Дебютував у матчі проти «Чорноморця», де пропустив один гол. Там він дуже міцно влився до основи і став основним голкіпером клубу.

Сезон 2015—2016

[ред. | ред. код]

Почав сезон матчем 1 туру чемпіонату з «Ворсклою». Там він пропустив 1 гол. У 2 турі пропустив 4 голи від «Шахтаря». Наступний матч з «Металургом» відстояв на нуль. У Кубку України почав з матчу без пропущених голів у матчі з «Інгульцем». На 59-й хвилині матча з «Зорею» був вилучений. У чвертьфіналі Кубку України пропустив 5 голів від того самого клубу. Після цього він не брав участь у наступному турі чемпіонату. Але одразу після цього відстояв на нуль два матчі з «Карпатами» і «Олександрією».

«Ворскла»

[ред. | ред. код]

Сезон 2016—2017

[ред. | ред. код]

3 червня 2016 року підписав контракт з полтавською «Ворсклою».

6 серпня 2017 року в матчі проти «Динамо» отримав перелом виличної кістки зі зміщенням щелепи[6].

В сезоні 2017/2018 виборов разом з «Ворсклою» бронзові нагороди.

Збірна

[ред. | ред. код]

28 лютого 2006 року дебютував у збірній Україні в товариському матчі зі збірною Азербайджану, який завершився з рахунком 0:0.

Був у заявці збірної України на ЧС-2006 як третій воротар.

За досягнення високих спортивних результатів на чемпіонаті світу 2006 в Німеччині нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[7].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Клубні

[ред. | ред. код]

Шахтар

Волинь

[ред. | ред. код]

Ворскла

[ред. | ред. код]

Бронзовий призер чемпіонату України (1): 2017/2018

Збірні

[ред. | ред. код]

Індивідуальні

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Приватне життя

[ред. | ред. код]

Батько футболіста, Роман Шуст — колишній декан (нині — професор) історичного факультету Львівського національного університету.

Богдан захоплюється рибальством. У «Шахтарі» його добрим приятелем був Дмитро Чигринський[джерело?].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Металлург» Д презентовал новичков (російською) . Football.ua. 13.7.2009. Архів оригіналу за 26.02.2012. Процитовано 25 березня 2010.
  2. . Шуст продолжит карьеру в «Заре» (російською) . UA-Футбол. 2.1.2010. Архів оригіналу за 25.06.2013. Процитовано 25 березня 2010.
  3. Шуст перебрался в Ильичевец. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 15 квітня 2011. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |3= та |4= (довідка)
  4. Шуст підписав трирічний контракт з «Металістом». Архів оригіналу за 14 січня 2013. Процитовано 13 січня 2013.
  5. Офіційно. Волинь дозаявила на весняну частину Шуста та Шарпара [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.], champion.com.ua, 6 березня 2015 року.
  6. В матчі проти «Динамо» екс-воротарю «Шахтаря» проломили кістку черепа. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 8 серпня 2017.
  7. Указ президента Украины N 697/2006. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
  8. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 697/2006 — Офіційне представництво Президента України. Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 7 листопада 2016.
  9. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 349/2009 — Офіційне представництво Президента України

Посилання

[ред. | ред. код]